Підприємці – спрощенці: "Бути чи забути" (частина 2)

Визнаючи, як факт, що наше законодавство не врегульовує всі взаємовідносини в державі, все ж таки будемо опиратись на «те, що маємо».


Отже Основний Закон України, її Конституція, де викладено норму: 
 
 Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що  не передбачено законодавством.
     Органи державної  влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи  зобов'язані діяти   лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.
      Простіше  кажучи: «Покажи де написано, що я повинен те чи інше зробити, мати чи показати при здійсненні підприємницької діяльності?» Додамо — діяльності офіційно зареєстрованої, яку здійснюють добросовісні громадяни України, які своєю працею годують себе, створюють робочі місця для інших і заробленим діляться з суспільством у вигляді податків та зборів. Тому звернемось до Законів України, Указів Президента, Постанов Кабінету України та відповідних інструкцій, порядків, роз’ясень ДПА та міністерств.
1.Розпочнемо з  Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», що започаткував революцію в розвитку малого та середнього бізнесу, вивів мільйони з «тіні» та наповнив бюджет держави на мільярди гривень та дав поштовх до активізації підприємницької діяльності.
            Пройшло  більше 10-ти років.  За цей період були моменти, коли тільки лінивий не пропонував зміни до Указу і як правило до виборів обіцяють підприємцям сприяння, а після перемоги – змінити систему, щодо спрощеної системи оподаткування, бо вони: — ухиляються від податків та зборів, а в цей час половина працездатного населення держави не оформляють правовідносин із державою...;                         користуються контрабандною сировиною, обладнанням та «контрабас» ----    — користуються контрабандною сировиною, обладнанням та реалізують «контрабас»   Ніби митні пропуски та пости це не обов’язок держави та її уповноважених органів, а підприємця. Така собі типу «Контрабанда  СТОП!» у квартирі, магазині, кіоску тощо...;
— іноді проскакує політика, схід – працює, а захід – «спрощує», але статистика зовсім інша, бо Чернівецька область, для прикладу, в малому бізнесі «пасе задніх».
     Чергове  протистояння, чи весняний наступ  рідного ДПІ на «спрощенців»  області має одну відмінність, з’явились новели,  яких раніше ДПІ не використовувало. Такі дії та вимоги на думку бізнесу, громадськості – суперечать законодавству, а це вже прерогатива прокуратури та судів. Стаття 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зобов’язує посадових осіб державної податкової служби дотримуватись Конституції і законів України і за порушення несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
      Так от,  Указ Президента надав право даній категорії СПД:  
Стаття 6.Суб'єкт   малого   підприємництва,   який  сплачує  єдиний податок,  не  є  платником   таких   видів   податків   і   зборів (обов'язкових платежів):  

     податку  на додану вартість, крім випадку,  коли юридична особа обрала  спосіб оподаткування доходів  за єдиним податком за  ставкою  6 відсотків;  

     податку  на прибуток підприємств;  

     податку  на   доходи   фізичних  осіб  (для  фізичних  осіб  — суб'єктів малого підприємництва);  

     плати  (податку) за землю;  

     збору  на спеціальне використання природних  ресурсів;  

     збору  до  Фонду  для  здійснення  заходів   щодо   ліквідації  наслідків   Чорнобильської   катастрофи   та  соціального  захисту населення;  

     збору  до Державного інноваційного  фонду;  

     збору  на обов'язкове соціальне страхування;  

     відрахувань  та зборів на будівництво, реконструкцію,  ремонт і утримання автомобільних  доріг загального користування України;  

     комунального  податку;  

     податку  на промисел;  

     збору  на обов'язкове державне пенсійне  страхування;  

     збору  за  видачу  дозволу  на розміщення  об'єктів торгівлі та сфери  послуг;  

     внесків  до Фонду України соціального  захисту інвалідів;  

     внесків  до Державного фонду сприяння  зайнятості населення;  

         плати  за патенти згідно із Законом  України «Про патентування  деяких видів підприємницької  діяльності»     

        

     Крім того, Суб'єкти підприємницької  діяльності  -   фізичні   особи   — платники  єдиного  податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові  апарати   для   проведення    розрахунків    із споживачами та ведуть Книгу обліку  доходів  і витрат суб'єкта малого підприємництва, де Постановою КМУ від 2003 року № 1269 затверджено порядок ведення книги обліку куди суб’єктом підприємницької діяльності заносяться :
  • порядковий номер запису;

  • дата здійснення операцій;

  • сума витрат;

  • сума вартості товарів, отриманих, для їх продажі;

  • сума виручки від продажу товарів, з підсумком за день.


      І ще, від такого обліку звільняються 11 тисяч наших громадян, що працюють на фіксованому податку, де законодавство не передбачає навіть ведення книги обліку, все на довірі та добросовісності СПД, за винятком вчасності подання звітності.
      При  втраті Книги обліку  доходів  приватний підприємець звертається до ДПІ з довідкою від МВС про втрату про видачу нової книги… і все. Ніякої відповідальності, але необхідно відновити записи на основі первинних документів. Тут черговий камінь спотикання. І не тільки для СПД, бо ДПІ вимагає оті первинні документи, при цьому опираються на пункт 6 статті 128 Господарського кодексу України:
    — вести облік результатів  своєї підприємницької  діяльності відповідно до вимог законодавства.А вимоги законодавства вже приведені…і при цьому, чомусь забули про ст.6 ЗУ про застосування РРО, де визначено пряму норму:»…обов’язок із ведення обліку товарни х запасів не поширюється на підприємців – єдино податників…»
   До речі СПД зобов’язані дотримуватись вимог обов’язкової сертифікації продукції, але це вже в компетенції державних органів СЕС та захисту прав споживачів, в частині контролю, а от споживач має право на всю відповідну інформацію та право на заяви та скарги, щодо порушення своїх прав, які захистити ой, як важко!
   І ще:
    — неподання  або несвоєчасне подання звітності  та неналежне ведення книги  обліку передбачає накладення  штрафу від трьох до восьми  неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян. Без коментарів, бо іншого непередбачено.
 

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте