Підприємці – спрощенці: "Бути чи забути" (частина 3)

Повернемось  до перевірок ДПІ, коли і як можна це зробити згідно українського законодавства. Звернемося до закону України «Про державну податкову службу в Україні», якій надається право на документальні невиїзні перевірки( на підставі поданої звітності), а також планових та позапланових перевірок. Вимагати обов’язкової інвентаризації, при відмові-через суд.

    Планова  виїзна перевірка проводиться  не частіше одного разу на  календарний рік і це право виникає, коли платнику податків за десять днів надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та кінця перевірки. Цей термін для юридичних осіб не повинен перевищувати 20 календарних днів. Для малого підприємництва – 10 днів. Допускаються продовження термінів відповідно на 10 та 5 днів.
    Позапланові  перевірки, це перевірки, які  не передбачені в планах ДПІ.  Наслідком для таких перевірок  є:

• за наслідками перевірок інших СПД, де виявлено порушення податкового законодавства;


• виявлено недостовірні дані в податковій звітності платники при їх обробці (невиїзній перевірці);

    Право на перевірку виникає тільки після письмового звернення до платника, якщо він на протязі визначеного терміну не надав пояснень та документальних підтверджень!
   - платник податків вимагає скасувати результати планової чи позапланової перевірки;

• подана звітність з від’ємним значенням ПДВ більше 100тис. грн.;


• платником податків не надано в установлений термін передбачена законодавством звітність. Тут без коментарів.

Всі інші позапланові  перевірки тільки на підставі судових рішень та підстав, що настають за рішенням вищестоящих органів ДПІ, законів, якими керуються міліція, СБУ, прокуратура. До речі, при судовому розгляді позову ДПІ, щодо позапланової перевірки СПД мають право брати участь і їх суд повідомляє за три дні до розгляду справи.

     Позапланові  перевірки проводяться відповідно 10 та 5 днів з можливим продовженням  на  5 та 2 дні.
     Посадові  особи мають право приступити  до проведення перевірки за наявності підстав встановленим законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
     — направлення на перевірку з датою, назва органу, що її видав, метою та видом перевірки, підставою, датою початку та закінчення перевірки, регалій посадових осіб ДПІ, що здійснюватимуть перевірку, з обов’язковим підписом керівника ДПІ та печатки;
     — копії наказу керівника  ДПІ;
    Ненадання цих та інших передбачених документів є підставою  для недопущення  посадових осіб ДПІ  до перевірки. Проведення перевірки не повинно  порушувати встановлений режим роботи платника податку. Крім того встановлено відшкодування платнику податків заподіяної шкоди.
     І ще, позаплановими вважаються перевірки визначених законами України «Про застосування РРО…», «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового…». Щодо Закону про РРО то він є спеціальним. Отже інші акти законодавства, у тому числі й Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовується тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО… Висновок: що не врегульовано  Законом про РРО, керуємось Законом №509 «Про державну податкову службу в Україні»    
      Стаття 9 Закону про РРО дозволяє не використовувати реєстратори розрахункових операцій (ЕККА, книги КОРО), п.1-4 для категорій бізнесу на загальній формі оподаткування, щодо СПД – спрощенців, то п.5-9 звільняють від    реєстраторів розрахункових операцій СПД — фізичних осіб, що придбали патент та не здійснюють продажі підакцизних товарів, крім пива на розлив; пільговий торговий патент, ведуть книгу обліку та не є платниками податку на додану вартість; спеціальний торговий патент та не  здійснюють продажі підакцизних товарів, крім пива на розлив; отрималисвідоцтво про сплату єдиного податку, при умові ведення книги обліку та не  здійснюють продажі підакцизних товарів, крім пива на розлив; фізичними особами, що торгують на ринках та сплачують ринковий збір.
   Стаття 16 Закону про РРО виділяє планові перевірки осіб, що підпадають під дію цього закону, як спеціального, визначеними наведеними пунктами 4-9 статті 9 і передбачають планову перевірку уповноваженим органом (ДПІ) не частіше одного разу за результатами звітного календарного року і не раніше річного податкового звіту (декларації). Будь-які податкові чи адміністративні нарахування з порушеннями цього правила, не підлягають виконанню. Про це також говорить ст. 16 Закону про РРО. І на завершення:
   Позапланові перевірки, що проводяться  вповноваженими контролюючими  органами щодо осіб, які використовують спрощену систему  оподаткування, може здійснюватися винятково  на підставі постанови  слідчого, органу дізнання або відповідного рішення суду.
   Звичайно, останньою інстанцією є суд, але  все, що знайдено в чинних нормативно – українських правових актах дозволяє притягнути підприємця – спрощенця до адміністративного стягнення попередження або штраф в розмірі 51 до 136 грн. І все. Без «але»…
   Чого слід очікувати? Мабуть змін законодавства, щодо даної категорії підприємців. Тим більше вибори до парламенту через два роки. Хотілося би вірити, що сьогодні закон буде працювати, бізнес процвітати, бюджети всіх рівнів наповнюватись, а зміни обов’язково будуть… І приведуть до нового якісного прориву у сфері господарських відносин в державі Україна. 
      P.S. Процес пішов. Наразі наші дорогі обранці проголосували за запропонований законопроект 6337 і цей документ вже на підписі у Президента України. Пропоную уважно його субєктам господарювання прочитати і…виконувати.
           Мене заінтерисував один маленький  нюанс змін до Закону про  ДПС, п.1 – чи надаватимуть податківці  заяву (скаргу), запис телефонного  дзвінка, тощо, що стало підставою для обстеження? Поза сумнівом порушення Закону про працю є ганебним явищем, але чи буде збережено баланс законності, суспільного спокою та результату покаже час. А далі буде. Про це влада говорить і, як бачимо робить.